дуже сподоболось. але досі гадаю хто ж забрав фабрику? допоможіть!!!! спати не можу

В главной роли дочь.
"голодомор, чернобыль"
Бюджет 3,5 миллиона долларов.

"А ще задіяли понад 60 костюмованих акторів, серед яких спортсмени-біатлоністи, хокеїсти, клоуни, готи, Дід Мороз, священик із черницями, дітлахи часів панщини, сучасний олігарх… Всі ці люди спускалися з гори, на якій стояла невеличка шевченківська хатина, й співали веселої пісні. "

Подозреваю что снимается на государственные деньги, потому что ЭТО мало кто захочет смотреть.

Дякую, Вам Жанно за новий прекрасний матеріал. Дуже люблю Дочинця, перечитала майже всі його книжки.А "Вічник" - це щось особливе, цю книгу я читала майже до ранку і не могла зупинитись.Там енергетика просто неймовірна! Дуже шкода, що така чудова творчість не оцінена належно. Якщо не за неї Шевченківську, то за що ж тоді?! І теж дуже шкода, що Іллєнка не нагородили... Але високе мистецтво - самодостатнє! Здоровячка їм - і п.Михайлу, і п.Мирославу, і хай Бог помагає! Творіть нам на радість!

мда. ще олени вінницької на "Сумно?" не вистачало. що це, агонія?

Тоді велике від мене "фе" на таку моду :)

Фільм хороший - душевний такий і печальний, та дуже світлий. Рада, що подивилась.

Цікаво, звідки до нас прийшло словосполучення "ігровий фільм"? Художній - так. Де ж тут ігри...

Лесю, днями у фейсбуку Станіслав Цалик повідомив, що книжки у продажу немає. Ось як він це прокоментував:
"Друзі, спасибі за увагу до книги, за теплі відгуки й небайдужість до її долі!
Видання 2011 року справді вилучено з продажу за рішенням суду, але Корнійчук тут ні до чого. Річ у тім, що видавництво "Наш час", права якого на книгу завершилися в 2010 році, примудрилося видати її ще й 2011-го. Наші спроби залагодити ситуацію по-людськи успіху не мали. Твердолоба позиція видавництва змусила нас шукати захисту авторських прав у суді.
Безглузде рішення першої інстанції, посилання на яке тут фігурує, скасовано Апеляційним судом. Чинним є інше: http://www.reyestr.court.gov.u a/Review/25234467 Тобто ми цю справу виграли, права авторів відновлено, а видання 2011 року визнано контрафактним (з усіма наслідками). Вищий адмінсуд України підтвердив це рішення. Отже, крапку поставлено. Сподіваємося, видавництво зробить правильні висновки й не буде нахабніти з іншими авторами.
Ми пересвідчилися: в Україні є чітке законодавство щодо авторський прав і захистити їх цілком реально. Тож закликаємо всіх – і авторів, і видавців – дотримуватися духу й букви закону, щоб відносини в цій царині були прозорими й цивілізованими.
Перемога в цій справі нарешті дала нам змогу повернутися до підготовки нового видання «Шухляд».
Ще раз дякуємо за увагу до книги!
Станіслав Цалик, Пилип Селігей."

Фільм цікавий,не схожий на інші.Дуже гарний Дмитро Лінартович:і як актор,і як чоловік.Навіть дивно,що раніше не бачила фільми з його участю...

Клас! Я дуже рада, що вам сподобалося, Мар"яно:)

Бездарність чи талановитість,це кожен вирішує сам.Як на мене актор досить непоганий.Навіть більше,дуже хороший актор. У «ТойХтоПройшовКрізьВогонь» Иван Додока вийшов чудово.Щиро і по українському.

порекомендуйте Диме Линартовичу и его папе Костю)))) подтянуть сначала свою честь, профессионализм и достоинство, а потом вылазить на сцену. Долой бездарности!!!!!!!!!!!!!

шикарно, шикарно, если женщина красавица то это и в 20, и в 30, и в 40 ........ это от Бога!

Дмитро Лінартович - дуже НЕ відомий актор. Одна роль у кіно, яку він загубив. Ані він, ані його батько Кость Лінартович, не є елітою українського містецтва. Нікому невідомі дрібні актори. У повсякденному житті - це дуже хамовиті люди. Я б радив їм обом спочатку підтянути свою власну культуру