— спільнота блогів про культуру
Архів
Автор
Теґи автора
2010, 33 герої укрліт, «Клуб сімейного дозвілля», Адріян, Анатолій Дністровий, Ангола, Андрій Кокотюха, видавництво фоліо, Коронація слова 2011, Лариса Денисенко, Ліна Костенко, Максим Кідрук, Музей покинутих секретів, Оксана Забужко, Польові дослідження з українського сексу, роман, Світлана Поваляєва, Юрій Макаров, Ірина Славінська, Ірина Ігнатенко
ВсіКоментарі
А звідки така впевненість, що він єдиний українець, хто там був?
фантастичне місце. мрія всього життя
"заєбісь сдєлано" =)))
Чувак і просто красівий мужчіна! а історійка пацавата...
Я ж написав: "уміляєт". без оцінок:)))
добре це чи погано? плюс це чи мінус?
BookLand разом з видавництвом «Нора-Друк» представляють своїм читачам дві книги відомого українського письменника в цифровому форматі (усього по 6,47 грн!!!)
http://bookland.net.ua/news.ph p?id=85
Особливо "уміляєт" зноска під анотаціями:)
"УВАГА! Книга рекомендується для дорослої аудиторії. В тексті присутні описання сцен насильства, жорстокості та відвертого еротичного змісту."
Шили, навіть відбитки пальців "відкатали" й витребували характеристики з місця роботи, від сусідів, з клубу карате і від психіатра (чи все гаразд у бабці з головою і чи не буває в неї нападів безпричинної агресії). Але допомогли дівчатка з нічного маркета, які ту тітку добре знають, бо вона щовечора повертається так пізно й купує крупу на кашу для свого пса. Продавщиці підтвердили, що хлопців було троє й що вони відразу пішли за тіткою. Ну, а хлопцям все-таки -сподіватимемось! – запізніло пробуджене сумління не дозволило настрочити на тітку заяву за "тяжкі тілесні", адже ж тітка на них не настрочила за свою штопану потилицю... Отакий анекдот.
дякую за інтер'ю :) роман дуже сподобався – стільки пластів і тем!!!!
розділи про УПА просто як ковток повітря
навмисне питала в чоловіка, чи знає він таку гру "секретики" – виявилося, що знає і навіть робив їх (маленьку машинку запихав). Мене це дуже здивувало, бо я все життя теж думала, що то такий дівчачий секрет.
пс.от єдине що дратувало, то це оте прізвисько Лялюська...не знаю чому
Шили, навіть відбитки пальців "відкатали" й витребували характеристики з місця роботи, від сусідів, з клубу карате і від психіатра (чи все гаразд у бабці з головою і чи не буває в неї нападів безпричинної агресії). Але допомогли дівчатка з нічного маркета, які ту тітку добре знають, бо вона щовечора повертається так пізно й купує крупу на кашу для свого пса. Продавщиці підтвердили, що хлопців було троє й що вони відразу пішли за тіткою. Ну, а хлопцям все-таки -сподіватимемось! – запізніло пробуджене сумління не дозволило настрочити на тітку заяву за "тяжкі тілесні", адже ж тітка на них не настрочила за свою штопану потилицю... Отакий анекдот.
Молодчина!!!
Під час помаранчевої революції ми однієї ночі випадково опинилися поряд з Лесем, його дружиною та його друзями біля адміністрації президента. Лесь пів ночі розказував та жартував :-)
Кльовий дядько) Чимось на мого старого схожий)
Класне інтерв"ю, а співрозмовник ще кращий)))
привіт мамі та її синам ви дуже файні
хай вам буде добре і весело
:) ой, та це неабияке звинувачення, пане Vred!!! Звісно, саме я брала інтерв'ю у Подерев'янського, навіть їх спільне з дружиною фото робила... Це було 13 травня 2009 в кнайп-клубі «Купідон» під час презентації книги Юрона Шевченка «Бермуди". Тоді й приходив Лесь із Машею...
Якщо ви читали це інтервю за цією адресою: http://www.simya.com.ua/articl es/67/21921/ (видання, у якому я офіційно працюю), то мусили б бачити й підпис автора...
Трохи неприємне повідомлення, але, сподіваюся, ви, пане Vred, виправитеся...
Питання до автора. Ви дійсно брали в Поді інтерв'ю? Бо багато чого (майже все)із цих рядків я вже читав.
Було б дуже цікаво дізнатися що саме Юрій слухав під час написання Перверзії.
:) Принаймні, чесно...:)))
останній абзац особливо сподобався) дякую)
Цікаве співпадіння: поки я публікувала матеріал на Сумно, Лесь Подерв'янський відкривав виставку у столичні галереї "Колекція". Новий персональний проект письменника і художника "Герої: 9 картин та 9 текстів" триватиме до 13 березня, а відтак "поїде" до Одеси. Щойно переглядала сюжет з цього приводу й дізналася, що один із шанувальників творчості Подерев'янського уже придбав полотно за 15 тисяч доларів. Сам письменник відмовляється говорити про ціни, зазначив лишень, що його картини коштують "дорого"!:)
дякую за цікаве інтерв"ю :)
сподіваюсь ще колись поспілкуватися з цим паном :)))
дизайн:
tux
розробка та підтримка:
Передрук для інтернет-видань дозволений за умови гіперпосилання на «Сумно?» та із зазначенням імені автора, а для друкованих видань - за наявності згоди автора. Всі публікації охороняються авторським правом. Редакція може не поділяти думки автора.
Арт-матеріали Сумно?: кнопки-банери, логотипи для друку.
Так свідчить книга реєстру відвідувачів острова... Максим у цому пересвідчився...