— спільнота блогів про культуру
Архів
Автор
Теґи автора
33 герої укрліт, «Клуб сімейного дозвілля», Адріян, Анатолій Дністровий, Ангола, Андрій Кокотюха, видавництво фоліо, Коронація слова 2011, Лариса Денисенко, Ліна Костенко, Максим Кідрук, Музей покинутих секретів, Намібія, Оксана Забужко, Польові дослідження з українського сексу, роман, Світлана Поваляєва, Юрій Макаров, Ірина Славінська, Ірина Ігнатенко
ВсіКоментарі
хоч би справу не пришили. А то наші ... можуть
Андрухович – лапочка, інтерв"ю – кльове :)
Либонь це було на інтернет-версії видання, у якому я офіційно працюю?:) Або ж на сайті пана Андруховича...:) Я не приховую, що ця розмова відбувалася не вчора:)))
Гарно, але десь я уже це читала :)))
чекаємо :) бо видно, інтерв'ю зі стріптизеркою -- серйозний конкурент :))
так, завтра. тобто вже сьогодні =)
а потрапить?
не встигла ще)
ух ти, класно! дякуємо!
а чого це вона не потрапила на головну "Сумно", як Капранови? ;-)
А сам такий красапєта шо пісєц :))))) У дзеркало б дивився частіше...
ой, не така вже та журналістка й тендітна була тоді...:)))
Ціквае інтерв'ю.
Дуже поважаю цих людей та захоплююсь їх поглядом на життя.
Кілька років тому, ми їхали родиною із книжкового форума у Львові у вересні здається. Було сонячно, їхали затишною дорогою на Луцьк, Рівне, Житомир та Київ. Майже весь час шляхом дружина читала книжку братів Капранових, що усі жінки відьми. То була надзвичайна подорож.
З того часу я впевнений, що одружвся з відьмою. Вона тоді ще навіть не розуміла того, але один одного уникнути не могли ми вже.
Дякую за цікаве інтерв'ю!
Наче, вже й так чимало знаєш про Капранових, але не перестаєш відкривати нове.
Захоплююся людьми, які самі свідомо змайстрували своє життя, а не пливли за течією, витираючи шмарклі та нарікаючи, що все тут не так...
А їхню філософію життя підтримую обома руками.
"...бо якщо не встигнеш, то житимеш у чужому, а це дуже незатишно й дуже погано..."
Так, коли не вибираєш ти – вибирають за тебе.
Коли не сам за кермом – хдеш, куди везуть.
Ще раз дякую. Треба частіше показувати, що це дійсно можливо – робити своє життя власноруч. Правда, коли рук чотири, а голови дві та ще й однодумні – мабуть, це трохи легше :))
Бажаю успіхів братам Капрановим і вам, Яночко!
Клас! Тендітна журнлістка в подвійних обіймах цікавих мужчин!
Гммм... Маяр'яно, ви так близько знайомі, що знаєте навіть про сексуальне життя пані Забужко? Не дивно було б, якби подібне написав чоловік... А так...
:)))
Забужко страждає на комплекси.
Найголовніший – комплекс сексуальної неповноцінності.
А роман – нудотний до млоїння.
Для тих, хто хоче відчути, чому Оксана Забужко затіяла роботу над цією сагою, але кому ліньки освоювати вісімсот з гаком сторінок, рекомендую прочитати вступ до "Хроніки від Фортінбраса"
"Диктатура капіталу", кажете... А, як на мене, то демократія – це диктатура якраз закону. Тільки-от, прикро, бо в Україні це не спрацьовує...:(
Дмократія – ширма для санкціонованої диктатури капіталу... Фігня це все. Ігри у контроль закону... В кого гроші, той і зверху!!!
Демократії без культури не буває.
Згоден!
Усі ми в дитинстві робили «секрети». Хлопчикам це невідомо
Брехня!
Ми теж робили "секрети".
А що, Філіпок нарешті покинув фізику?
дизайн:
tux
розробка та підтримка:
Передрук для інтернет-видань дозволений за умови гіперпосилання на «Сумно?» та із зазначенням імені автора, а для друкованих видань - за наявності згоди автора. Всі публікації охороняються авторським правом. Редакція може не поділяти думки автора.
Арт-матеріали Сумно?: кнопки-банери, логотипи для друку. Розмістити рекламу.
Дякую, Юліє! То таки правда, що цей мужчина – "лапочка" неймовірна! А співрозмовник який! Він завше привітний із журналістами й не відмовляє в інтерв'ю, за що йому велике журналістське спасибі!!!:)