Світлини новонароджених оберігають від життєвих негараздів
Подружжя київських фотохудожників Ігоря та Ніни Гайдаїв, які знімкували малюків від третьої години їхнього життя до трьох днів, розповіло СіДу, що такі світлини містять заморожену позитивну енергію, яка, танучи, згодом допомагає цим дітям перебути недобру годину…
…Вони назвали свій проект «9 місяців + 3 дні». І натхненно впродовж двох з половиною років фіксували найперші години та дні життя Людини, аби «нагадати їй, з чого воно починається». Героїв світлин шукали у трьох клініках Австрії та одній київській.
ЯК НАРОДИЛАСЯ ІДЕЯ
– Захоплююся фотографією з дитинства, тому вважаю цей вид мистецтва і хобі, і професією, і справою для задоволення творчих потреб, – каже Ігор Гайдай. – Найчастіше знімкую людей, тож спало на думку, що треба зафіксувати на папері період життя, що його раніше не відтворював… Коли ми з дружиною зробили перші десять світлин навесні 2006 року у Відні, збагнули, що, попри простоту фотографій, стали свідками священної миті початку життя, яку супроводжують потоки щастя і любові. А це здатне творити дива… Відтак чітко вималювалася ідея проекту – подбати про фотографії-обереги для дітей…
СВІТЛО ЛЮБОВІ, ЩО ЗЦІЛЮЄ
Зі слів Ігоря Гайдая, коли людина народжується, зазвичай вона занурена в потік енергії любові, яка й через багато років може стати у пригоді:
– Звісно, є різні мами і тати, але ті, яких фотографував, були надзвичайно щасливі, бо їхні діточки бажані й по-особливому люблені. Миті, коли вперше у житті зустрічаються рідні люди, сповнені такої любові, що згодом, хай як цього прагнули б, щось подібне відчути годі. Змінюємося ми, змінюються діти… Але знімки встигають зафіксувати дещицю цього неповторного щастя, себто вони містять таку собі заморожену чисту енергію, що її через роки діти зможуть розморозити, подивившись на фото. Надто коли їм буде сумно чи важко (зазвичай це трапляється у підлітковий період, бо тоді почуваються самотніми). Взявши до рук старі знімки, вони вкотре переконаються, що народилися у любові, а світло, яке випромінюють світлини, допоможе їм пережити непрості хвилини. Адже любов – це те, чого не буває забагато, те, що не вичерпується, те, чого людині часом так бракує...
НЕОДМІННО ФОТОГРАФУЙТЕ СВОЇХ КРИХІТОК! 
– Моя порада майбутнім батькам: фотографуйте новонароджених, щоб вони мали власні обереги й будь-коли могли впевнитися, що бажані та люблені. Я й сам не раз розмірковував: от якби мав знімок, на якому мене, геть крихітного, обнімає і цілує мама, направду простіше ставився б до якихось негараздів… Звичайна фотографія може допомогти «прокинутися», згадати, що ми народжені щасливими, що створені для любові, щоб зробити світ кращим…
Підсумок проекту Ігоря Гайдая – фотокнига та виставка «Діти індиго», що налічує понад 50 великоформатних світлин. Відвідавши фотоекспозицію в столичній галереї «Bottega Gallery», ми зустрілися й з моделями – мамами та їхніми малюками, яким уже більш як два рочки.
– Звісно, наша малеча ще не розуміє цінності цих фото, – каже молода мама Світлана. – Але ми прикрасили цими шедеврами спальню й тішимося, що можемо споглядати жести, рухи і такі глибокі погляди синочка, зафіксовані під час його першої фотосесії…
Цю виставку Гайдаї продемонструють в усіх найбільших містах України, а також у Відні й Інсбруку. Щодо фотоальбому «Діти індиго», то в ньому можна побачити світлини сорока п’яти сімей: мам і татусів із дітьми, які тільки-но з’явилися на світ. Автори вірять, що ці «нові діти», як ніхто інший, здатні любити й випромінювати найніжніші почуття...
На думку українських мистецтвознавців, ці фотографії свідчать: аби виявити талант, не треба вигадувати щось нове й нетрадиційне, варто озирнутися навколо і побачити те, що є найголовнішим для людини. Не треба фантазувати, як це робили художники ХХ століття, треба показати те, що цікаве всім, – дітей. Бо саме малюки змушують нас просльозитися навіть тоді, коли на фото вони щасливі й усміхнені. Ну хіба таке збагнеш?
Жанна Куява, http://www.simya.com.ua/articles/47/12230/
