Сергій Руденко: «Наступні епітафії присвячуватиму політикам»
Під час Міжнародного книжкового ярмарку «Книжковий Арсенал» відомий публіцист Сергій Руденко презентував книгу пародій та епіграм «Пантеон класиків». Збірка побачила світ у видавництві «Саміт-книга» й увійшли до неї пародії, епіграми та епітафії на «дев’яностників». Зокрема, на популярних письменників Сергія Жадана, Сергія Пантюка, Степана Процюка, Андрія Кокотюху, Оксану Забужко, Романа Кухарука та інших. Образи кожної з цих персон доповнюють у книжці дружні шаржі відомого київського художника Володимира Гарбуза.
– Ця, сьома моя книжка, була написана раніше за усі шість про політиків, – сказав під час презентації Сергій Руденко. – «Пародії, епіграми та епітафії» я написав ще на початку 90-х. Їх друкували в багатьох тодішніх періодичних виданнях, однак видання окремої збірки я відкладав. Торік «Пантеон класиків» з'явився в електронному вигляді і мав чималий успіх. Відтак лише цьогоріч зважився на паперове видання.
Руденко розповів, що найпершу пародію написав ще на першому курсі факультету журналістики, коли разом із друзями вирішив взяти участь у літературному конкурсі: позмагатися з філологами. Головним призом за перемогу була поїздка на Балкани, що найбільше привернуло увагу молодих авторів.
– Ми створили літературний гурт імені Марка Проклятого, але… програли. Повернулися на свій журналістський факультет і філологи ще довго насміхалися, мовляв, не вмієте ви писати. Це нас зачепило і невдовзі, 1994 року, ми створили і видали антологію «Молоде вино». Тоді багато їздили, виступали перед молоддю, і я якраз читав свої пародії, які творив у період 1989-1998 років.
Виявляється, деяким текстам Руденка більше, ніж двадцять років! Отака вийшла книжка: витримана, як добротне вино! Нині можемо хіба насолоджуватися...
Автор шаржів, художник Володимир Гарбуз додав, що оскільки Руденко написав пародії на письменників, то письменники у свою чергу «мають писати глибоко, талановито і з гумором про сучасну Україну, адже у нас не країна, а театр пародій…» Глядачі ж забажали, аби Сергій Руденко написав епітафії …політикам! І автор ...не відмовив. Можна хіба уявити, якими будуть тексти, якщо епітафія – це «літературний твір, написаний у зв'язку зі смертю чи втратою кого-небудь. В поезії зміст переважно панегіричний, але часто і сатиричний, як в епіграмі».
Приклад епітафії від Руденка – Максиму Розумному:
Розумним народився,
Розумним жив,
Розумним і помер.
Цікаво, що про себе автор теж не забув.
– Оскільки моя зовнішність часто викликає багато запитань, я написав у цій книзі, хто я є, – зізнався.
Ось якою вийшла автоепіграма:
У профіль – жид, в анфас – араб,
Все інше визнане вкраїнським,
Бігме, аби я мав ім’я Зураб,
Шукали щось би і грузинське.