У дивокрай із райськими садами – побачити доколумбову Америку

«Сім’я і дім» побувала в одному з найкрасивіших парків Кримського узбережжя

Якщо ви спланували провести цьогорічний відпочинок на берегах Чорного моря, то неодмінно завітайте у місцину, яку називають справжнім райським куточком. Парк «Парадіз», який цілковито створений руками людини, славиться 200-літнім оливковим гаєм, тематичними ландшафтами, японським садом бонсай, гіркою з кактусами, безліччю водоспадів, альтанок та мальовничих куточків. До того ж дістатися туди просто. «Парадіз» розташований на території лікувально-оздоровчого комплексу «Айвазовське», що у селищі Партеніті. Придбати квиток на поїздку можна з будь-якого курортного містечка. А заплативши 35 гривень за екскурсію, ви сповна насолодитеся прекрасними скульптурами, дивовижним рослинним світом, який налічує майже сім тисяч хвойних дерев і понад двісті видів екзотичних культур, зібраних з усього світу. Повірте, те, що ви побачите, байдужим не залишить.

«УСЕМЕРО ЧУТЛИВІША КОРА, НІЖ У ЛЮДИНИ ШКІРА»

…Нас зустрічає привітна, і як згодом з’ясується, захоплива оповідачка Наталія Шалан, екскурсовод лікувально-оздоровчий комплексу «Айвазовське». А ще – скульптура відомого художника Івана Айвазовського, на честь якого і названо курорт. Гід каже, що портретна схожість статуї із класиком унікальна: саме таким він був у житті.

 Відтак дізнаємося, що парк «Парадіз» розкинувся на двадцяти п’яти гектарах крутих схилів амфітеатру невеликої Кучук-Ламбадської бухти Чорного моря, біля підніжжя гори Ведмідь. Довго тут росли хіба виноградники. Але 1964 року Леонід Брежнєв вирішив збудувати на цьому місці будинок відпочинку для членів уряду. Щоправда, згодом дерева розрослися й перетворилися на лісопарковий масив, який геть утратив естетичні якості. І лише 2002 року тут почали цілковиту реконструкцію. Усі скульптури, фонтани, струмки й водоспади створили лишень за останні одинадцять літ.

– Реконструкція досі триває, – додає пані Наталія. – Приміром, ось тут будуть «Сходи мистецтв», – вказує на майже завершений схил із приступками. – Цікаво, що стики між сходинками будуть гравійовані рядками із віршів. І «Джерело життя» ось-ось дороблять. Загалом ідея парку – створити ландшафтні композиції, які відображатимуть історію нашого краю й тих народів, які коли-небудь тут проживали. Себто ми побуваємо і в античному куточку, пов’язаному з древньою Грецією, у середньовічному, у садах модерн, італійському, мексиканському та англійському. Оскільки кожен народ залишав по собі якісь міфи та легенди, то про них нам нагадуватимуть найрізноманітніші скульптури.

 Першими з давніх греків нас зустрічають кам’яні Пігмаліон і Галатея. Екскурсовод нагадала всім відому легенду про немолодого кіпрського скульптора, який закохався у статую дівчини, що її сам створив із слонової кістки.

 – Це, мабуть, єдиний міф, який закінчується щасливо, – каже пані Наталя. – Біля цієї скульптури туристи загадують бажання. Кажуть, якщо почухати п’яту Пігмаліону й торкнутися до молотка, який він тримає, – це принесе удачу.

 Ми завзято стали терти і п’яту, і молотка, відтак підійшли до вельми оригінального дерева.

– Це дерево має червону кору, зветься суничник дрібноплідний, а за вміння «роздягатися» його прозвали безстидницею, – розповідає пані Наталя. – Нині бачимо рідкісне видовище – це дерево цвіте. Згодом кора почне тріскати від високих температур і з’являтиметься світло-зеленою. Так і хочеться стовбур погладити, але робити цього не можна, бо в суничника у сім разів чутливіша кора, ніж у людини шкіра. Тому наш дотик для дерева наче опік. Ледь погладивши, на ньому з’являються ранки, від яких суничник може загинути. Дерево занесено до «Червоної книги» і вважається єдиним вічнозеленим листяним.

 …І ДОКОЛУМБОВА АМЕРИКА З ГІГАНСЬКИМИ КАКТУСАМИ

Далі ми прямуємо до кедрового гайку. Дорогою пані Наталя показує, як цвіте японська хризантема, деревовидна півонія, різні види олеандри, віоли, різноколірні камелії, дивує, що у їхньому парку майже цілий рік усе квітне!  

 Серед кедрів найбільше вражає красою плакучий. Друга його назва – хвойна верба.

– Такого в природі ви не знайдете. Кажуть, у світі їх трохи більше як сто екземплярів. На території парку три таких дерева. Їх штучно прищепили на гімалайський кедр.  

 На нас чекає куточок мексиканського саду, де знаходиться приголомшлива кактусова гірка під назвою «Арізона». Вона відтворює ландшафт доколумбової Америки. Тут зібрані різні види кактусів, зокрема й гігантського розміру агава та опунція. Остання – дуже небезпечна рослина, яка має величезну кількість дрібних волосків, що під мікроскопом нагадують рибальський гачок. Коли вони потрапляють у шкіру чи одяг, назад витягнути годі, тому починається запалення. 

– Але водночас ця рослина є мексиканським національним символом і її використовують у приготуванні національних страв, – каже екскурсовод.

 «БАЖАННЯ НАПРАВДУ ЗБУВАЮТЬСЯ»  

Далі потрапляємо в пейзажний сад у стилі модерн.

 – Цей стиль виник на рубежі ХІХ-ХХ століть, йому характерна наявність плавних ліній, що символізують єднання людини з природою, – каже екскурсовод. –  Тут справді екзотичні рослини з різних країн світу і для кожної чітко продумане місце. Плакуча шовковиця, пальми, зокрема й мармеладна, араукарія, мамонтове дерево. Воно доживає до 4-6 тисяч років. Нашому ж тільки близько 60, тому порівняно можна сказати – зовсім грудна дитина. Його гілки нагадують бивні мамонта. 

 Пані Наталія вказує на бесідку з італійського саду зі скульптурою жінки. Радить підійти і побачити, що в неї на голові покривало.

 – Це жриця таємничих одкровень, – каже оповідачка. – Символ божественної мудрості, героїня карт таро. Тут завжди майже всі туристи загадують бажання, кажуть, що вони направду збуваються… Цей куточок найбільш квітучий у парку й недаремно. Адже ми стоїмо у центрі саду весна. І незмінна хазяйка цього всього – сама богиня Флора таїться в оточенні квітів.  

 Далі роздивляємося дивовижні скульптури помпейської жінки без голови, рук та ніг (таким чином художники хотіли показати красу жіночого тіла, торсу, мовляв, їй більше нічого не треба), а також богині перемоги Ніки, покровительки мореплавців. Потім потрапляємо в сад ароматів, де росте велика кількість ефіроолійних культур: розмарин, бадан, чабер, айва, чебрець, безсмертник, меліса, м’ята, дикий лимон та багато інших.

Аби продемонструвати Середньовіччя, ландшафтники створили фантазію, яку туристи називають висячими садами Семираміди. На розкішних багатоярусних терасах ростуть і агави, і маслини, і гранати…

Наостанку заходимо до унікальної ротонди, що має незвичайну акустику, чуємо свою дивовижну луну, так, ніби кричимо у якийсь дивний мікрофон. І врешті розуміємо, що роздивитися усі мальовничі ажурні альтанки, озерця, струмочки, ставки, каскадні водопади та ріки, на берегах яких посаджені кущі троянд, стоять лавки, на яких можна відпочити, навіть за виділені три години просто неможливо! До речі, цей курорт є улюбленим місцем відпочинку багатьох мільйонерів. Не так давно тут святкували весілля сина одного багатія. Тоді для гостей співали Елтон Джон і Дженіфер Лопес. Пані Наталя каже, що американській суперзірці вельми сподобалося бігати газоном парку, таким м’яким він їй видався.

– Наш парк неодноразовий учасник ландшафтних виставок, нагороджений золотою медаллю за перемогу в конкурсі «Сади націй», лауреат премії «Україна квітуча», – завершує Наталя Шалан. – План реконструкції затверджено на кілька років уперед, тому щороку з’являтимуться нові ландшафтні композиції. Наступного разу, коли приїдете, неодмінно побачите щось нове.

Жанна КУЯВА, Київ-Ялта-Партеніт-Київ, газета "Сім'я і дім"