Бібліофіл зібрав вісім тисяч раритетних книг

IMG_0060 – копия

Деяким із стародруків Олександра Прогнімака «виповнилося» …500 літ!

 Представники Національного реєстру рекордів зафіксували черговий унікальний здобуток: у приватній колекції киянина Олександра Прогнімака знаходиться найбільша кількість антикварних книг та старовинних рукописів, виданих до 1917 року. Побачити їх можна у столичному Музеї старовинних книг. "Бібліотека Олександра Прогнімака є однією з найкращих у Європі", – заявив СіДу експерт Книги рекордів України Віталій Зорін.  

– Загалом у моїй колекції є понад десять тисяч томів рідкісних видань, більша частина серед них – дореволюційні, – розповідає колекціонер. – Це раритети-стародруки, що їх без перебільшення можна назвати пам’ятками тієї епохи. У них міститься накопичена століттями духовна складова нашого народу. Гадаю, нинішня подія фіксування рекорду ще більше підвищить інтерес людей до культури та мистецтва. Хочу, щоб ця унікальна колекція послугувала позитивному іміджу України.

 Це направду щось неймовірне. Чого лише вартують такі антикварні першодруки, як «Острозька Біблія» – перше видання Священного Писання церковнослов’янською мовою, що його опублікував Іван Федоров 1581 року за допомогою князя Костянтина Острозького, Києво-Печерський Патерик з кольоровими гравюрами першого видання 1661-го. Ще одна рідкість – «Апостол» Івана Федорова, який видали у Москві 1654 року і яких дотепер збереглося менше, ніж шістдесят! Рідкісною є і «Арифметика» Магницького, перший російський підручник з математики (1703), а також «Біблія з тлумаченнями», надрукована спеціально для Григорія Орлова з написом на титульній сторінці, яку зробив сам граф. Вважають, що таких книг збереглося лишень дві! 

IMG_0020 – копия

Є у цій унікальній книгозбірні і «Ворожильна книга царя Соломона» 1792 року видання – найвідоміша ворожильна книга, що її сам цар Соломон використовував для щоденного ворожіння. І «Уложення Олексія Михайловича», які написав сам цар Олексій Романов 1649 року, що стало першим систематизованим зведенням законів, які діяли в Російській імперії до 1820-х. Чимало праць вченого Михайла Ломоносова, зокрема й найвизначніша його історична праця «Короткий російський літописець з родоводом» 1760 року видання та «Стародавня російська історія» 1766-го, – перша російська історія, заснована на літописних джерелах і написана за розпорядженням імператриці Єлизавети Петрівни. І ось такий антикваріат: «Життя Ісуса Христа» (1899р) авторства відомого англійського духовного письменника Фредеріка Фаррара. Або й «Історія стосунків людини з дияволом» Орлова (1904), у якій черпав знання з демонології сам Михайло Булгаков, коли писав «Майстра і Маргариту»…

 Чи не найбільше дивують і привертають увагу відвідувачів такі раритетні видання у колекції, як «Духовна Володимира Мономаха або Повчання дітям Володимира Мономаха», перше видання найдавнішої життєписної розповіді в українській літературі (1793) та найперша книга українською мовою «Русалка Дністрова» Шашкевича і Головацького, яка з’явилася на світ у Будапешті 1837 року. Донині таких лишилося близько сотні. А ще – перший словник української мови, виданий 1627 року, що містить близько семи тисяч словникових статей, перша Біблія, надрукована у Московії – «Біблія Зосіми» (1663р). А книги XIX століття представляють цінні прижиттєві видання класиків художньої літератури Олександра Пушкіна («Брати розбійники», 1827), Миколи Гоголя у чотирьох томах та «Чигирінський Кобзар» Тараса Шевченка 1844-го.

 

IMG_0029 – копия

Аби книги добре зберігалися, власник колекції дбає про певну вологість та температуру у музеї. Однак, з його слів, найголовніше при цьому – увага і любов.

– Я дуже люблю книжки, – каже пан Олександр. – Читаю їх із трьох років і збираю з дитячого садка.  Найпершим були книги Маршака, відклав їх, коли мені виповнилося сім років. Завдяки арт-дилерам, відвідинам антикварних салонів та аукціонів поповнював і дотепер поповнюю колекцію. Не беру книжок «з вулиці», нехай вона й будуть унікальними. Усе – тільки через експертів. Але було й таке, що купив раритет – Чернихова «Констуктиви архітектури» 1925 року видання – за сто гривень, який насправді коштує кілька тисяч доларів! Однак я ніколи не підраховував вартості усіх моїх книжок і жодної не продам навіть за мільйони. Гроші й мистецтво – речі несумісні.

Жанна КУЯВА, газета "Сім'я і дім"