Міста похапцем оновлюємо, а душі й голови...
Учора почала читати "Замість крові" Світлани Поваляєвої. Зізнаюся, як отой невмілий-кривоногий, так і шубоснула у море її дивовижно бурхливого мовного потоку... А оскільки не читаю книжок без олівців для поміток, то вже на другій сторінці роману спинилася, перечитала тричі і відмітила: "Київ, як і кожне велике місто, давно вже став цілодобовим, столиця не засинає ніколи, й від безсоння тріскає бетон ...